Наша гордість

Наша гордість – випускники училища!

• Кос Руслан випускник за професією моторист (машиніст), стерновий (керманич) 2015 року

Випускник за професією моторист (машиніст), стерновий (керманич) ДПТНЗ «Київське вище професійне училище водного  транспорту» 2015 року, Національний університет фізичного виховання і спорту України диплом Бакалавра з відзнакою – тренер з футболу (2019 рік), диплом магістра з відзнакою –  Олімпійський спорт і освіта (2020).  В 2025 році захистив дисертацію на ступінь Доктора філософії зі спеціальності Фізична культура та спорт (галузь знань: освіта та педагогіка). Учасник Всеукраїнських та Міжнародних науково-практичних конференцій та семінарів. Переможець всеукраїнської олімпіади зі спеціальності Фізична культура та спорт.

Спортивний досвід:

Учасник та призер районних, обласних та всеукраїнських змагань з футболу та легкої атлетики.

Досвід роботи:

Працює тренером протягом 8 років.  З 2021 року й наш час, працює на посаді тренера з фізичної підготовки в академії футбольного клубу Шахтар Донецьк. Разом з юнацькими командами ставали переможцями та призерами чемпіонату України та міжнародних турнірів.

• Тарасюк Андрій випускник за професією «Моторист (машиніст), стерновий (керманич), слюсар ремонтник судновий» 2016 року

Друзі, добрий день! Мене звати Андрій.
Хочу з вами поділитися своєю історією і шляхом кар’єрного зростання: від стін училища – до роботи в морі.
Що ж, після дев’ятого класу я приїхав до Києва і став здобувачем освіти Київського вищого професійного училища водного транспорту за інтегрованою професією «Моторист (машиніст), стерновий (керманич), слюсар ремонтник судновий». Роки мого навчання були з 2013 по 2016 рік.
Скажу відразу, що я не був відмінником, не раз доводилося перездавати різні предмети і запізнюватися на уроки. Не можу сказати, що був останнім в групі за результатами навчання, все ж таки старався вчитися.
Часто ловив себе на думці, для чого мені потрібно це навчання, ці незрозумілі і нудні пари та домашні завдання? Але, як показав час, потрібно було краще вчитися і приділяти більше часу освіті.
Училище мені дало фундамент та основу в моїй теперішній професії.
Завдяки отриманому диплому, я зробив робочі документи моториста.
Хочу вам сказати, що ви обрали далеко нелегку професію і дехто з вас можливо і не захоче працювати в майбутньому в морі. Адже все не так просто та легко, як здається на перший погляд.
Я зроблю відеоогляд машинного відділення і окремо фото різних механізмів, з якими вам потрібно буде працювати і розуміти іх принцип роботи.
Поділюся з вами своїм досвідом роботи, оскільки я працював на різних типах флоту: яхти, контейнеровоз та балкер.
Після закінчення навчання в училищі я пішов працювати в Києві на яхту, завдяки Железнякову Вадиму Анатолійовичу, який дав мені рекомендацію. Правда, я працював не як моторист, а як матрос, хоча справу мав абсолютно з усім: від замивки яхти до роботи в машинному відділені.
Відпрацювавши там один сезон, я зрозумів, що це – не те, що мені потрібно, хотів чогось більшого, а для цього необхідно було йти далі.
Але, щоб потрапити на великий флот, потрібні робочі документи: робочий диплом та сертифікати. Якщо будуть у когось питання з цього приводу, як і що робити, можу підказати та допомогти.
Після яхти я працював в різних сферах не пов’язаних з морем, скажу чесно, не відразу вдалося піти в море.
Трохи пізніше мене призвали на військову службу, де я відслужив 16 місяців на флоті.
І там по-справжньому я зрозумів, як це все непросто. Не через те, що це була військова служба, а тому, що вперше довелося вийти в море за 12-ти мильну зону та ще й потрапити в свій перший шторм, де попри хитанину та відчуття нудоти, потрібно нести вахту, знімати показники механізмів та слідкувати за машинним відділенням.
Після закінчення військової служби я почав шукати крюїнг, який мене візьме в старт.
Я обходив і обдзвонив не одну компанію, але мені говорили, що в старт не беруть… Але я не здавався і, через деякий час, все ж знайшов компанію, яка почала розглядати мою кандидатуру і призначила мені співбесіду.
І тут розпочалося найцікавіше. Під час співбесіди я спілкувався з механіком-наставником та пройшов випробування на визначення рівня англійської мови.
Скажу відразу, якщо ви думаєте, що ви знаєте, як відбувається чотири такти і що таке форсунка, а англійською можете сказати, як вас звати і столицю України, то вам скажуть: «До побачення! Підтягніть свої знання»
Співбесіду з механіком пройшов з горем пополам з першого разу, а ось англійську я «завалив» відразу, здав лише з третього разу і то з «натяжкою».
З механіки ви повинні знати як мінімум, що таке:
– Марпол, Солас;
– чим відрізняються двигуни 2-тактні від 4-тактних та їх принцип роботи;
– чим відрізняються тронкові двигуни від крейскопних;
– для чого потрібен дизель генератор;
– аварійний дизель генератор (АДГ), уміти пояснити для чого він потрібний та види запуску АДГ;
– інсинератор та принцип роботи;
– сепаратор їх види та принцип роботи;
– що таке СЛВ;
– які бувають котли і для чого вони потрібні на судні;
– які є системи на судні і для чого вони потрібні;
– плоти, шлюпки.
Це мінімум, що потрібно знати для того, щоб пройти співбесіду з механіком-наставником у компанії і не платити гроші за перший контракт.
З англійської мови ви повинні розуміти, що вам говорять та вміти правильно донести свою думку.
Обов’язково повинні уміти:
– розказати про себе: як звати, коли народилися та де навчалися;
– уміти розказати про свої обов’язки на судні;
– знати різновиди інструментів на судні;
– які бувають класи пожеж;
– які бувають вогнегасники та як вони класифікуються;
– протипожежне обладнання, що туди входить;
– знати будову судна;
– та все інше, що стосується безпеки на судні та особистої безпеки.
Звісно, це мінімум, що потрібно знати для моториста.
Не зрозумійте мене неправильно, я не викладач і у мене немає задачі навчити вас чогось або змушувати вчитися.
Я ділюся з вами тим, через що сам пройшов.

Після того, як я пройшов співбесіду і підписав контракт, я поїхав на судно. Це був контейнеровоз 17000 тис. дедвейту.
ГД фірми «ЗУЛЬЦЕР» 17500 Квт, 2-тактний, 7-циліндровий.
Там був наш екіпаж і бар’єру з мовою не було. Але коли у свій вільний час я намагався розібратися самостійно з якимось механізмом, то абсолютно вся документація та мануали з використання механізмів, – все англійською мовою!
Коли я підходив до СТАРШОГО МЕХАНІКА запитати, він давав мануал і говорив , щоб я читав, а що буде незрозуміло, то ставив запитання.
Відповідно, я не знав нічого, брав і виписував слова, щоб розібратися.
Я відпрацював 7.5 місяців і поїхав додому.
Наступний контракт я працював на яхті.
Яхта 100 метрів, 4-палубна, мала два 4-тактні двигуни фірми «Ман», у кожного було по 10 циліндрів і кожний мав по 4200 Квт.
Екіпаж у машинному відділенні був англомовним, тож там було непросто. Я з десяти слів розумів два. Спочатку було важко, але потихеньку звик.
Думаєте, що на яхті працювати круто? То так і є!
Але там не було росту і мені стало нецікаво.
Я відпрацював 8 місяців .
Зараз я працюю на балкері 55-тис Дедвет, 200 метрів у довжину. Головний двигун 6-циліндровий «Wartsila 50 DF». Це двигун з електронним вприском.
Дякую за увагу та бажаю вам успіхів у навчанні!

• Похилко Віталій випускник  за професією судноводій-механік 2006 року

Доброго дня! Мене звати Віталій Похилко, я випускник ДПТНЗ «Київське вище професійне училище водного транспорту» 2006 року за фахом судноводій-механік.Сьогодні я працюю капітаном далекого плавання у світовій компанії Berge Bulk. Капітаном став у 35 років.

Мій шлях почався з училища, де я отримав не лише знання, а й віру в себе. У школі я вчився посередньо, але завдяки підтримці викладачів – Олега Володимировича Яцишина, Івана Івановича Мальованого та Алли Іванівни Семілєтки – закінчив навчання з червоним дипломом. Вони навчили не зупинятися, мріяти і діяти.

Перший вихід у море матросом показав мені, наскільки міцну базу я отримав в училищі. Я одразу міг працювати без додаткового навчання – це перевага, яку дає наш диплом.

Сьогодні я керую велетенськими судами з дедвейтом 200 000 тонн, брав участь у встановленні двох рекордів: найбільше судно, яке заходило в історії до порту Річардс-Бей (Південна Африка) найбільше судно, яке заходило до порту Айн-Сохна (Єгипет)

• Прокопенко Василь Васильович випускник за професією “Судноводій, помічник механіка” 2000-2002 років

Дуже приємно що в цій експедиції задіяний наш випускник 2000-2002 років за професією “Судноводій, помічник механіка” ПРОКОПЕНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, який працює в Державному університеті iнфраструктури та технологiй на посадi старшого викладача кафедри судноводiння та експлуатації систем на водному транспортi Дунайського інституту водного транспорту , капітан далекого плавання

НАЙБІЛЬШЕ ЖІНОК ЗА ОСТАННІ 27 РОКІВ — В АНТАРКТИКУ ЇДЕ 29-ТА УАЕ

На станцію “Академік Вернадський” вирушила 29-та Українська антарктична експедиція. Її від’їзд відбувся сьогодні, 11 березня 2024 року, з Києва.

Ця команда має змінити на станції “Академік Вернадський” зимівників з 28-ї УАЕ, які відпрацювали там майже рік. На нову експедицію чекає тривалий шлях: автобусом – до Польщі, літаками – до Чилі, а з порту Пунта-Аренас нашим криголамом “Ноосфера” – до Антарктики.

“Це вже третя ротація зимівників, яку ми проводимо за час повномасштабної війни. Знаходити професіоналів для річних експедицій дедалі складніше, адже багато полярників чи ідеальних кандидатів – на фронті. Уже маємо кілька випадків, коли під час добору потенційні зимівники ставали військовослужбовцями. Але попри всі складнощі, ми не можемо зупинити антарктичну програму. Не маємо такого права ні перед минулими поколіннями, які вклали дуже багато сил і коштів, щоб Україна стала антарктичною державою, ні перед нинішнім, для якого Антарктика – це вікно в світ глобальної науки, ні тим паче перед майбутніми, адже наша присутність на крижаному континенті має надзвичайні перспективи”, – зазначив директор НАНЦ Євген Дикий.

У складі 29-ї УАЕ – 14 учасників та учасниць, які були відібрані на відкритому конкурсі. Серед них 9 вчених (по 3 біологи, метеорологи та геофізики) та 5 представників команди життєзабезпечення (лікар, кухар, сисадмін, системний механік, дизеліст-електрик).

Вперше за останні 27 років в експедиції працюватиме 4 жінки (раніше стільки полярниць було лише у другій УАЕ 1997-1998 років). Примітно, що одна з учасниць, геофізикиня Анна Соіна, вирушила вже в другу свою зимівлю (раніше вона була в 25-й УАЕ 2020-2021).

У першу для них експедицію їдуть біологиня Тетяна Баглай, метеорологиня Валентина Гарбарчук, лікарка Іванна Котурбаш.

Повний склад 29-ї УАЕ можна переглянути на нашій інфографіці або за посиланням: http://uac.gov.ua/polar-explorers/

У команді – більшість новачків (десятеро), але керуватиме ними один з найдосвідченіших полярників України, геофізик Юрій Отруба. Для нього це буде восьма зимівля.

Упродовж року 29-та УАЕ виконуватиме дослідження за трьома основними напрямами – біологія, геофізика, метеорологія, а також забезпечуватиме роботу станції “Академік Вернадський”.

• Панфілович Вячеслав Олександрович випускник групи Т-21 за професією “Моторист (машиніст), судноводій малотоннажного судна” 2020 року.

Усім привіт. Я – випускник “КИЇВСЬКОГО ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО УЧИЛИЩА ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ”. Я пишаюся тим, що навчався в цьому прекрасному закладі, який знаходиться в самому серці старого і славетного міста КИЇВ, за професією “Моторист (машиніст), судноводій малотоннажного судна”. Ця професія стала невід’ємною частиною мого життя. З початку навчання я отримав змістовні теоретичні знання, а практичні навики відточував у чудовій компанії ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АДМІНІСТРАЦІЯ РІЧКОВИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ», де здобув безцінний досвід роботи на судні, починаючи від матроса і закінчуючи ІІІ помічником капітана-механіка. Назавжди закарбувалися в пам’яті навички керування теплоходом «ЯКІВ ЗАДОРОЖНИЙ». Це двопалубний пасажирський теплохід, проєкт Д-055.
Згодом пішов працювати до АСК « УКРРІЧФЛОТ» на судно «ДНІПРОВЕЦЬ- 5», далі працював у Польщі, в порту міста ГДАНЬСК, на судні, що заводити і виводить великогабаритні судна в порт та допомагає пройти важкі ділянки в порту. Потім працював у ПРАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» та компанії ТОВ «РІВЕРЕСТ-ТУР». Крайній раз працював на теплоході «ПОЗИТИВ». Побував я не тільки на річці, а й на морі. Усі судна були різні: прогулянкові, пасажирські, вантажні, контейнеровози, буксири і нафтоналивні, а звідси і досвід, розмаїтий і корисний. Та скрізь я згадував викладачів, які ділилися своїм життєвим досвідом і віддавали мені саме цінне: знання. Мої улюблені предмети: «Суднові енергетичні установки» – викладач Железняков В.А, «Судноводіння і судноводіння на внутрішніх водних шляхах суднобудування» , «Лоція» та «Навігація» – викладач Яцишин О.В., «Основи електротехніки «Читання креслення» – викладач Доценко В.К. Я впевнений, що зараз викладачі продовжують свою справу і навчають нашу зміну.
Зараз я бороню нашу велику і незламну УКРАЇНУ. З перших днів повномасштабного вторгнення я перебував в найгарячіших точках. Був контужений чотири рази. Брав участь у боях за визволення Сумської, Чернігівської області ( у тому числі обороні Чернігова). Ну і, звичайно, звільнення Київської області, у бойових діях на сході України. Я впевнений, що ви чули про «трасу життя», яку тримали ми з побратимами під Лисичанськом.
Разом зі своїми побратимами я боронив незламне місто Бахмут, на жаль, я сьогодні не у бойовому стані, бо перебуваю у шпиталі, але всім серцем я там, де мої побратими борються за нашу з вами свободу і майбутнє.
Я хочу донести до вас те, що я став таким завдяки усьому колективу ДПТНЗ «КВПУВТ» І З ГОРДІСТЮ І ВПЕВНЕНІСТЮ СКАЖУ ВАМ, що для мене ЧЕСТЬ БОРОНИТИ І БОРОТИСЯ ЗА ВАС УСІХ ТА НАШУ НЕНЬКУ УКРАЇНУ!

Читати далі…

• Вадим Самусенко випускник групи Т-21 за професією “Моторист (машиніст), судноводій малотоннажного судна” 2018 року.

В квітні 2018 року був призваний до лав Збройних сил України. Закінчив навчальний центр у м. Миколаїв. Потім служив на малому десантному кораблі «Коростень» та буксирі «Яни Капу». Після закінчення строкової служби служив в поліції. З початку війни знову в ЗСУ. Пишаємося Вами! Чекаємо в стінах рідного училища з Перемогою!!!

Читати далі…

• Костіков Роман Олександрович староста групи Т-21 випуску 2021 року.

Поставив мету стати моряком і він ним став!!! Диплом з відзнакою про закінчення ДПТНЗ Київське вище професійне училище водного транспорту за спеціальністю «Моторист (машиніст), судноводій малотоннажного судна» йому в цьому допоміг, а вільне володіння англійською мовою відкрило двері в зарубіжні агенції по найму моряків. Знання, отримані в ДПТНЗ “Київське вище професійне училище водного транспорту” дозволили Костікову Р.П. вступити в Коледж морського і річкового флоту відразу на 3 курс. В наступному році він отримає вже диплом «механіка». Працює мотористом в Амстердамі (фото жовтень 2022)

Читати далі…

• Жуль Євген Сергійович випускник за професією моторист (машиніст), стерновий (керманич), слюсар-ремонтник судновий

Освіта:

спеціальна освіта: Київське вище професійне училище водного транспорту. Професія – моторист (машиніст), стерновой (керманич), слюсар-ремонтник судновий. Закінчив 30 червня 2011 року.

спеціальна освіта: ДНЗ «Одеський професійний ліцей морського транспорту». Професія – матрос. Закінчив 09 березня 2016 року.

вища освіта, спеціаліст: Київський інститут водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій.   Кваліфікація – ступінь вищої освіти спеціаліст, спеціальність Річковий та морський транспорт, освітня програма підготовки спеціалістів з річкового та морського транспорту, професійна кваліфікація спеціаліст з річкового та морського транспорту за спеціалізацією «Судноводіння». Закінчив 30 квітня 2018 року.

вища освіта, магістр: Державний університет інфраструктури та технологій. Кваліфікація – ступінь вищої освіти магістр, спеціальність «Інженерія програмного забезпечення», професійна кваліфікація магістр програмного забезпечення систем. Закінчив 10 травня 2018 року.

вища освіта, магістр: Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».  Кваліфікація – ступінь вищої освіти магістр, спеціальність 014 Середня освіта (Географія), професійна кваліфікація Географ. Викладач Географії. Закінчив 31 грудня 2019 року.

Робота:

2025 – по теперішній час – майстер виробничого навчання ДПТНЗ «КВПУВТ»

03.03.2017 – по 2025 рік– ТОВ СП «Нібулон», посада другий помічник капітана (т/х «Нібулон-5»), старший помічник капітана (м/б «Нібулон-100»).

22.09.2011 – 25.11.2016 – Державне підприємство «Укрводшлях», посада моторист-стерновий (монтер обстановки), матрос, третій помічник капітана – третій помічник механіка «першої групи суден». т/х «Бриз», т/х «Айдар», т/х «ШС-5», т/х «Шляховий-151» (Київська дільниця), т/х «ОС-12».

• Нещодавно до училища завітав випускник 2018 року, Євген НИКИТЮК

Шлях від випускника середньої школи № 58 м. Києва до впевненого в собі фахівця морської справи, за яким вже стоїть черга з іноземних судновласників, у Євгена Никитюка зайняв 6 років, півтора з яких він провів в стінах Київського вищого професійного училища водного транспорту. Саме тут було закладено підґрунтя для формування висококласного спеціаліста морської справи.

В стінах нашого училища формуються не тільки професіонали своєї справи, а й морально і духовно розвинуті українці.

В училищі є можливість розкрити свої таланти у різноманітних гуртках і спортивних секціях.

Євген Никитюк також проявляв свої таланти у багатьох училищних заходах.

Як кажуть, талановита людина талановита у всьому.

Цього року, навіть під час війни,  училище знову розкрило свої двері для майбутніх Фахівців морської справи.

• Володимир СТЕПАНЮК, випускник 2018 року КВПУВТ, який продовжив навчання у вищому навчальному закладі

Володимир закінчив училище з відзнакою за професією «Моторист (машиніст), судноводій малотоннажного судна» і на сьогоднішній день здобуває вищу морську освіту! Бажаємо успіху і подальшого кар’єрного зростання! Ми пишаємося нашими випускниками!

Плавальна практика Володимира Степанюка, студента 3-го курсу факультету судноводіння КІВТ ДУІТ

• Майстер – клас від випускника Максима АЛЄКСЄЄНКА з виготовлення живого хліба для майстрів виробничого навчання та викладачів спецдисциплін 18.11.2021 року

Кожна пора року має свій запах. Початок літа пахне суницями, зима – апельсинами, а пізня осінь – випічкою. Це час, коли хочеться зібратись усією родиною за столом з гарячим чаєм, хрустким хлібом або пирогами. І сьогодні 18.11.2021 року для майстрів виробничого навчання та викладачів спецдисциплін наш випускник Максим Алєксєєнко провів цікавий майстер -клас з приготування та випічки хлібу. Шеф-кухар познайомив з усіма етапами приготування 2 видів хліба: дріжжового та безддріжового на основі закваски, поділився секретами смачної здобної випічки бріош. Бріош – традиційний французький хліб, який любив знаменитий художник Моне. М’який тостовий хліб, з ніжним вершковим ароматом, повітряною текстурою і солодкуватим смаком. Ідеально поєднується з джемами і чашкою ароматного чаю. Доповнить будь-який сніданок, перекус або стане основою для солодких бутербродів. В основі дріжджове тісто з додаванням яєць і вершкового масла. Саме це робить його м’яким і ароматним. Буквально через пару годин кухня -лабораторія наповнилась ароматом здобного хліба, створюючи атмосферу затишку та сімейності.

Ми прагнемо слави нашого Державного професійно-технічного навчального закладу “Київське вище професійне училище водного транспорту”

А примножують її наші випускники, бо це гордість і найкраща оцінка діяльності нашого училища.

Ми пишаємося вами, цінуємо вашу працю, професійні успіхи та досягнення!

Досягнення наших випускників у спорті. Чекаємо Вас у нашій спортивній родині