Календар знаменних і пам’ятних дат на 2026 р.

Додаток до листа МОН від 30.12.2025 про пам’ятні дати на 2026 р.

Календар знаменних і пам’ятних дат на 2025 р.

Календар знаменних і пам’ятних дат на 2024 р.

Календар знаменних і пам’ятних дат на 2023 р.

Календар знаменних і пам’ятних дат на 2022 р.

Інформаційні матеріали до початку російсько-української війни

та повномасштабного вторгнення РФ в Україну

У лютому 2014 року почалася сучасна російсько-українська війна. Тоді, 11 років тому, РФ окупувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької, Луганської та Херсонської областей.  До 24 лютого 2022 року основні події війни, з різною інтенсивністю бойових дій, точилися на сході нашої країни. Хоча протистояння російській гібридній агресії відбувалося не тільки на лінії фронту, а й на всій території України.
Росія розв’язала проти України імперіалістичну – загарбницьку – й екзистенційну війну, спрямовану не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності, геноцид Українського народу. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом війни, розпочатої у 2014 році. Cпротив агресії після 24 лютого 2022 року консолідував українців.

Сторінки незламності
З 20 лютого по 14 березня відзначаємо низку дат, покликаних нагадувати нам про спротив нашого суспільства свавіллю влади й поневоленню:
20 лютого Україна вшанує пам’ять Героїв Небесної Сотні під гаслом відзначення – «Герої першої перемоги у битві, що триває».
24 лютого – день повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
26 лютого – в День спротиву окупації Криму – вшановуємо мужність
тисяч кримців, які цього дня в 2014 році вийшли на мітинг у Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України.
14 березня – День українських добровольців.

Сучасним опором російській агресії ми довели свою згуртованість, спільне прагнення визначати майбутнє та готовність боротися за нього. Нині нам треба зберігати вміння масово піднятися на захист рідної землі, а також важливо організуватися на співпрацю з відбудови України після перемоги.

Дня пам’яті та перемоги “Пам’ятаємо! Перемагаємо!”

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, встановлений Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Це – дата, коли ми разом із європейською спільнотою вшановуємо перемогу над нацизмом і памʼять про загиблих і всіх жертв Другої світової.

Ми пам’ятаємо, що війна – це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і скалічених тіл і душ. І також ми розуміємо, що героїзація і романтизація війни призводить до ескалації нових конфліктів.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ: УКРАЇНА У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті:

● Набір електронних інтерактивних листівок «Україна в роки Другої світової війни (1939–1945)»

● Відеопроєкт “Друга світова: 75 років потому”

● Виставка “Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори”

● Брошура «Україна у Другій світовій війні»

● Книга «Війна і міф» (англомовний варіант)

● Настільна гра «УПА – відповідь нескореного народу»

● Відеоісторія «За що боролася УПА?»

● Виставка «Українська Друга світова»

● Виставка «УПА – відповідь нескореного народу»

● «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя» – збірник навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки та документального фільму

● Серія плакатів «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової»

● Видання “Рокада: чотири нариси з історії Другої світової” (авторка – Олена Стяжкіна)

● Інформаційна карусель про Другу світову війну

● Оцінка демографічних втрат України у період Другої світової війни // Українська Друга світова: Матеріали міжнародної наукової конференції до 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

За посиланням  діє сайт Українського інституту національної пам’яті, присвячений Другій світовій війні. Він містить інформацію про ключові події, постаті, карти, інфографіку, фотогалерею, відеоролики й електронні видання про війну, підбірку фільмів «20 000 хвилин, які змінять ваше уявлення про Другу світову війну» та інші проєкти. Відеопроєкт «Війна і міф» Українським інститутом національної пам’яті створено просвітницький відеопродукт, який відтворює об’єктивну, науково вивірену інформацію про Другу світову війну й сприяє відновленню та збереженню національної пам’яті Українського народу, популяризує історію України та спростовує радянські й російські міфи, пов’язані з подіями вказаного історичного періоду. Серія включає дев’ять відеороликів у форматі відеофайлів MP 4. Ролики розвінчують міфи про Другу світову війну, розміщені вони із супровідною інформацією на офіційній фейсбук-сторінці та youtube-каналі Українського інституту національної пам’яті.

Український інститут національної пам’яті
Інформаційні матеріали
до річниці аварії на Чорнобильській АЕС
Трагедія, що наблизила розпад тоталітарного режиму

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії
Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою. Злочинне приховування владою інформації, з одного боку поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР.

Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті:

• 26 квітня День Чорнобильської трагедії 2026 освіта культура
• Усні свідчення оповідачів, які у різний спосіб стали очевидцями наслідків вибуху на Чорнобильській АЕС.
• Архів усних історій Чорнобильської історичної майстерні
• Цифровий простір «Історії Чорнобиля» (Національний Музей «Чорнобиль» та Державне агенство України з управління зоною відчуження)
• Відеопроєкт Інституту в 3 серіях «Як Москва брехала про Чорнобильську трагедію. Мовою документів»: https://www.youtube.com/watch?v=C7cY79kiMBk&t=14s